04 мая пятница 

    Лекция "Счастье семейной жизни"

 Приглашаем всех, кто желает иметь счастливые отношения с противоположным полом, а также хочет создать и сохранить крепкую, дружную и счастливую семью

Читает Оксана Шапкарина

  начало в 19:00 

Лекция традиционно бесплатная

11 мая  пятница

"Мастер-класс по росписи трикотажной футболки с помощью акриловых красок Учимся расписывать трикотажную футболку."

Необходимые материалы:

·        Белая или светлая футболка х/б (приносите с собой футболку, которую хотите разрисовать)

Проводит Надя Каламиец

начало в 19:00,

стоимость 35 грн

18 мая    пятница

Лекция " Как жить с Детьми"

"…Как, не прерывая увлеченности ребенка, «переключить» его внимание на нужное, на мой взгляд, дело? Все же, есть распорядок дня — кушать, гулять… И как переключить ребенка с «опасного» занятия, какими словами? Хитростями, пряниками, кнутами?…"

Управление Хорошее и Плохое.

Как управлять детьми?

Нужно ли управлять детьми?

Читает Ирина Винокурова

начало в 19:00

Лекция традиционно бесплатная

25  мая    пятница

   Лекция " Как пережить трудные времена"

Когда дела не ладятся, как не наделать глупостей?

Как все наладить?

Читает Оксана Шапкарина

начало в 19:00,  

Лекция традиционно бесплатная

  "Основы формирования поведения"

Часто перед нами встают непростые впросы:

• Как заставить ребенка слушаться и вести себя хорошо?
• Стоит ли наказывать ребенка или лучше быть мягче в воспитании?
• Как заставить себя заниматься спортом?
• Как заставить мужа помогать по дому?
• Как заставить их (мужа,жену,  ребенка, соседа, начальника, родственника)выполнять ваши просьбы?
• Что выбрать — кнут или пряник?..

Какой бы ни была наша задача — заставить ли четырехлетнего малыша вести себя тихо при посторонних, отучить ли щенка грызть дома все что попало,тренировать ли спортивную команду, выучить ли стихотворение — она решается
быстрее, легче, веселее, если вы знаете, как пользоваться положительным  подтверждением.

Об этом вы узнаете и сможете отработать навык, на тренинге "Основы формирования поведения"

07 мая понедельник

проводит Оксана Шапкарина, начало в 19:00, продолжительность 2часа

Стоимость участия — 60грн.

Самооборона и саентология. Лекция: "Сегодня мы поговорим про самооборону в контексте некоторых саентологических принципов. Наверное, у каждого из вас были ситуации успешной или неуспешной самообороны. Так что если что – спрашивайте, уточняйте, ведь эта тема достаточно жизненно важная. 

Для начала пара слов про самооборону как таковую. Что такое самооборона? Это оборона себя. Кого это «себя»?

В понятие «себя» входит понятие тела. И часть самообороны направлена на то, чтобы обеспечить безопасность своего тела от любых неприятностей – от

• бандитов,
• воров,
• маньяков,
• пьяных,
• наркоманов,
• идиотов-водителей
• и так далее.

В плане самообороны как таковой в целом, и самообороны по отношению к телу в частности, очень важно понятие «цель самообороны».

Что такое цель? Это очень просто: цель – это то, чего нужно достичь.

Целей бывает несколько разновидностей. Одна из них – это дальняя цель, цель на перспективу, цель жизни – то, что нужно достичь через некоторый отдалённый промежуток времени. С другой стороны, существует такая штука, как ближние цели, они же – задачи, проекты, программы и т.д. С точки зрения самообороны важное данное здесь таково:

Дальняя цель должна быть согласована с целями ближними. 

Для достижения дальней цели ставятся цели ближние, иными словами, задачи. По сути, задачи – это мини-цели, которые человек решает для того, чтобы достичь цели дальней. Так, чтобы осуществить нашу условную дальнюю цель «сидеть вечером перед телевизором со спокойной душой и пить чай», требуется, как минимум, дойти до дома в целости и сохранности. Если у вас есть такая цель – дойти в целости и сохранности – будете ли вы ходить по тёмным подворотням? Естественно, нет. Почему? Потому что вероятность того, что вы достигните этой цели, с каждой подворотней стремительно падает. То есть, цель дальняя – пить дома чай, решается с помощью цели ближней (т.е. задачи) – не ходить по тёмным переулкам. И благодаря их согласованию. 

Наличие дальней цели так организует цели ближние, что человек даже в критической ситуации знает, к чему он стремится; все его действия направлены на достижение основной цели. 

Также нужно учитывать, что цели бывают разными. Одни люди хотят безопасно сидеть дома и пить чай. Другие люди хотят успешно вести бизнес. Третьи люди хотят много путешествовать. Цель четвёртых – это понты и выпендрёж. В каждом случае будут различаться ближние цели-задачи. И для того, чтобы достичь дальней цели, нужны соответствующие ближние цели. То есть, задачи и цели должны быть согласованными – и тогда можно начинать говорить по адекватную самооборону.

И если человек хочет успешно вести бизнес, а ведёт себя так, как будто его цель – это понты, то весьма вероятно, что бизнес будет идти с большим скрипом. Возможно, включая необходимость самообороны.

Однако есть один нюанс: достижение цели невозможно без одного важного момента – без наблюдения. Наблюдение — это процесс, при котором вы активно воспринимаете окружающую среду (положение тела, ощущение давления в желудке, направления движения окружающих тел и пр.) и своё внутреннее состояние (мысли, чувства, решения). Чем наблюдение отличается от просто смотрения? Всё очень просто — в наблюдении есть элемент "активно". Активно воспринимать. Словари добавляют ещё фразу "целенаправленное". Но это вообще вне обсуждения. Если нет цленаправленности, то о чём речь  

Итак, наблюдение — активное восприятие. В отличие от пассивного смотрения, при наблюдении человек как минимум вертит головой. А как максимум отмечает элементы непонятные, странные, тайные, загадочные, вносящие замешательство — и продолжает смотреть в этом направлении с целью разобраться, что к чему. Что есть в наблюдении, чего нет в пассивном смотрении? В наблюдении есть направление внимания.

Что такое внимание и с чем его едят?

Внимание — это то, насколько вы можете сосредоточится на чём-то, распознать что-то, различить это.

внимание может быть свободным, а может быть занятым. Чем больше внимания занято на различные вещи (где бы сходить в туалет, вот бы поспать, что бы поесть и т.д.), тем меньше у человека свободного внимания. Условно также можно сказать, что занятое внимание — внимание, направленное внутрь человека. Интровертированное внимание. Свободное внимание — внимание, направленное наружу, экстравертированное внимание. 

Итак, внимания у человека ограниченное количество. Внутренние и внешние проблемы уменьшают и без того ограниченный резерв внимания. И, наоборот, естественно.

Вывод — чем больше у человека свободного внимания, тем лучше его способность наблюдать.

Возникает вопрос — а можно ли увеличить количество свободного внимания? Можно, но сложно. Самое простое упражнение называется "Прогуляйся". 

Выполняется упражнение по возвращению внимания в настоящее время  "Прогуляйся" очень просто — нужно гулять и рассматривать крупные окружающие предметы. Заметьте — не смотреть свои картинки в уме, а рассматривать окружение. Сначала будет никак. Потом будет плохо. А потом станет хорошо. Время для первого раза качественного выполнения "Прогуляйся" может превысить 8 часов. Но результат того стоит.

Здесь мы возвращаемся к нашей самообороне и остановимся на наблюдении в настоящем времени. Почему? Потому что лишь получив восприятие настоящего вы можете сравнить его с прошлым опытом, с вашей будущей целью и сделать соответствующие выводы. Без восприятия настоящего вы быстро окажетесь в проигрыше — так как не будете знать, что нужно к чему-то стремиться. Это, кстати, ответ на вопрос в начале статьи.

Пример прост. Как вы думаете, как цыгане, карманники, гопники и т.д. выбирают себе жертву? Очень просто. И рост, физическая сила, пол, богатство жертвы тут ни при чём. Они могут играть лишь вспомогательную роль. 

Главный критерий выбора — находится ли человек в настоящем времени.

То есть, насколько человек осознаёт грозящую ему опасность. И насколько он является простой мишенью.

Всё правильно: наблюдая окружение в настоящем времени, вы заранее можете заметить опасность. Чем больше свободного внимания в вашем распоряжении, тем быстрее и точнее вы сможете это сделать. Тем более сложной мишенью он является. 

Соответственно, чем сложнее мишень, тем меньше вероятность попасть в неприятности. Так что основной способ самозащиты по отношению к телу — это находиться в настоящем времени, являясь при этом сложной мишенью. И не являясь жертвой атаки разнообразных нехороших людей. 

Как это можно сделать? В частности, применяя упражнение "Прогуляйся", описанное выше. 

И теперь, под конец лекции, пара слов про то, как можно изучить озвученные основы более подробно у нас. Курс по изучению способов, как справляться с подавлением, называется «Преодоление подъёмов и спадов». Он включает как часть теоретическую, где детально рассматриваются, в частности, признаки подавления (такие, как ложная информация, обесценивание целей и т.д.) и способы борьбы с ними, так и часть практическую, которая состоит из ряда полезных упражнений, отработка которых поднимает умение справляться с подавлением на высокие высоты.

Второй курс, который был использован при подготовке к лекции – это Достоинство и целостность личности. В нём подробно описывается, как согласовывать разнообразные цели личности, друзей, детей и других окружающих его людей. А также предполагаются практические упражнения, которые повышают ту самую целостность человека.

Ну и, наконец, основа основ – курс Задач и Цели, где можно научиться управлять своими целями и согласовывать их так, чтобы достижение было гладким и интересным.

До следующей лекции!

13апреля пятница              

    Лекция "Самооборона и Саентология"

Что главное в самообороне?

Важно победить, сплясав на растерзанном теле врага, или выжить с минимальным ущербом для себя?

Как сделать так чтобы не оказаться мишенью злоумышленика?

Читает Егор Винокуров
 начало в 19:00, вход свободный

20 аптреля пятница

Лекция " Весело о Саентологии"

Саентология – очень мощная практика, позволяющая достичь полной духовной свободы.

Узнать как с ее помощью можно улучшить свою жизнь и решить насущные проблемы, вы можете на этой лекции.

Читает Володя Слышинский

начало в 19:00, вход свободный

27 апреля   пятница              

   Лекция " Введение в Дианетику" 

  ДИАНЕТИКА за короткое время поможет читателю значительно повысить свою эффективность по сравнению с нынешней, улучшить такие показатели, как время реакции и скорость обучения.

Дианетика открыта, просчитана, развита и организована Л. Роном Хаббардом. Она представляет собой результат четвертьвекового исследования и одиннадцати лет активного редактирования, предшествовавших опубликованию этой книги. Она тщательно протестирована, неизменно работоспособна, ее действенность подтверждена непосредственно на практике.

Читает Слава Науменко

начало в 19:00, вход свободный

В нём мы рассматриввали такие основные понятия как: что такое общение, из каких компонентов оно состоит, как донести свою идею до собеседника, как быть способным общаться с любым человеком на любую тему и многое другое. С помощью этого курса мы вырабатыва  практические навыки правильного общения у детей и их родителей)))

"Если у вас есть проблема, то вы ее имеете потому, что не общались по ее поводу в достаточной мере или же из-за того, 

что вы кому-то чего-то так и не сказали" 

Питер Гиллем "Основы успеха"

Это очень важный и сильный курс как для детей так и для их родителей. Ведь иногда бывает так сложно донести своё  или просьбу или требование своему чаду без вызывания расстройства, при этом самому не потерять самообладания.

А на этом курсе мы отрабатываем каждый из необходимых навыков общения до такого уровня, на котором человек может их применять без лишних усилий и трудностей.

Этот курс позволяет развить в себе такие способности  и навыки как:

• Умение донести свою мысль!
• Достигать понимания!
• Не расстраиваться, если то что ты услышал не вполне приятно, а анализировать и искать решение!
• Договариваться, вместо вражды и жарких споров))

Когда ты общаешься легко — жизнь становится проще.

И многие затруднения дома, на работе, в школе -  успешно разрешаются!

Обращение с Детьми:

1. К ним нужно относится с учтивостью и уважением.
2. Их нельзя ругать или наказывать.
3. С ними не должно быть грубого обращения, рукоприкладства или борьбы. Пожалуйста, не обращайтесь с любым из них ГРУБО и НАСМЕШЛИВО. 
4. Попытайтесь распознать, что они пытаются сообщить и подтвердите им.
5. Не дразните их.

…Хороший, стабильный взрослый с любовью и терпимостью в сердце — самая лучшая терапия, которая может быть у ребенка.

Из работ Л.Р. Хаббарда

"Технология обучения быстро переносит студента от абстрактной теории к применению изучаемого предмета в повседневной жизни.

Многие педагоги говорили мне, что хотели бы обладать этими данными с самого первого дня своего обучения тому, как учить."

Совсем недавно мы провели курс "Основы обучения" для учителей одной из школ Киева. Курс длился два  месяца, учителя занимались 3 раза в неделю, уделяя предмету две-три пары.  

На курсе "Основы обучения" для учителей студенты — в данном случае — учителя изучали то, почему дети не хотят учить уроки, какие препятствия в обучении детям не поплечу, как вычислить эти препятствия — и как наиболее эффективно с ними справиться. 

Естественно, курс "Основы обучения" не предполагает, что студенты будут лишь читать и заучивать материал. Или ознакамливаться им для общего сведения. Курс предполагает:

1. Тщательное теоретическое изучение материала (причём ведущий курса следит за тем, чтобы у студентов не было препятствий в обучении).
2. И многочисленные практические задания по тренировке способов выявления препятствий и способов справляться с этими препятствиями в обучении. 
3. И многое другое.

А в результате учителя на нашем курсе получили не только знания, но и умения. 

 В курсе есть множество полезных данных —  интересных и  полезных .

Конечно же, было много вопросов, и все они касались одного -

Как можно применить данные из курса "Основы обучения" на практике, с детьми?

На все эти вопросы были найдены ответы. 

Представляем ввашему вниманию  отзыв учителя который начал применять данные из этого курса еще в ходе обучения.

  Вот что говорит о курсе "Основы Обучения" чительница украинского языка и литературы:

"Вік живи — вік учись", — говорить народна мудрість. Справді, коли ти дізнаєшся щось нове, ти відчуваєш, що самовдосконалюєшся.  Дні без пізнання не закарбовуються у пам"яті, вони пролітають, залишивши всередині пустку. А коли ти отримуєш від життя нові знання, ти відчуваєш, що йдеш в ногу з часом, ТИ ЖИВЕШ, РОЗВИВАЄШСЯ, бачиш сенс у своєму існуванні і усвідомлюєш, що у житті ще так багато цікавого.

Цей курс допоміг мені ще раз переконатись у тому, що кожен може відкрити для себе ще безліч нових речей. Здавалось би, навчання… Книга, комп’ютер, інтернет… Ми ж зараз живемо у досконалому світі, тому ми не змушені до ночі сидіти у бібліотеці, щоб знайти відповідь на якесь запитання. Зараз — клік! І світова мережа "виб’є для тебе" безліч відповідей. Лише вибирай! Але… Не все так просто.

Відкривши і опрацювавши одну із перших сторінок: "Навіщо вчитися" я зрозуміла, ні! я просто впевнена, що будь-яку науку, будь-який матеріал потрібно розпочати вивчати із фрази: "Для чого мені це потрібно?" Я, як молодий педагог, часто вдаряюсь об стіни питань учнів: "А для чого нам це? Де нам це може знадобиться?" Тепер я точно знаю, що перед кожним розділом своєї дисципліни я обов’язково буду робити своєрідну передмову; яку розпочинатиму словами: "Це потрібно нам для того…" Адже це вже стане чудовою мотивацією для навчання.

Звичайно, користуватися принципом "Я це вже знаю" також не слід, адже судити по заголовку не потрібно. Навіть по декілька разів перечитуючи одне і те саме, можна відкривати для себе нові речі.

Кожен учень вибудовує для себе свою схему навчання, але все може зруйнуватися, якщо з’явиться бодай одна перешкода у навчанні. Основне, що тепер я по реакції учнів буду бачити і відчувати, що саме заважає їм вчитися. І відповідно одразу слід виправляти ситуацію — якщо це недостаток маси, то необхідно принести фотографії, ілюстрації, відео, в ідеалі — сам предмет, про який іде мова чи зрештою скористатися пластиліном.  Якщо нарушений принцип послідовності, а це буває дуже часто при читанні художніх книг на моєму предметі, слід, звісно ж, повернути учня кількома рядками чи навіть сторінками (якщо це потрібно) назад. До речі, цей спосіб я уже кілька разів пробувала на власних уроках. Незрозумілі слова, звичайно ж, прояснюємо.

І це діє!

Мої учні тепер наввипередки біжать до словника! І це без перебільшень!  Адже українська мова — це і є найкращий предмет для застосування словників. Учні отримують по кілька слів і пояснюють їх іншим. У цей момент вони повторюють алфавіт і демонструють свою лексикографічну грамотність, поповнюючи свій лексичний запас. На моїх уроках учні дуже часто складають речення зі словами — омофонами (зАмок-замОк), омографами (береза живе — бере за живе), омонімами (брак-брак) та ін. Таким чином, я бачу, що учні чітко розуміють, що ці слова мають абсолютно різні значення.

На уроках словесності часто трапляється так, що учні, прочитавши в голос, при вчителеві, певний художній твір, не пам’ятають ключової інформації, інколи взагалі читають без емоцій, оскільки абсолютно не розуміють, про що вони читають, хоча у тексті є повноцінний, чітко окреслений сюжет.  І коли я запитую, яка тема цього твору, учні не можуть сказати. Однокласники підказують: "Ну! Це ж на тій сторінці, де йшлося про…Ти ж сам це читав!" І у відповідь: "Я не пам’ятаю…Я про це не читав". І я помічаю, що людина говорить щиро: вона дійсно ані словечка не пам’ятає. Тому тепер я дозволяю однокласникові (а вони виявляють неабияке бажання) допомогти розібратися своєму товаришеві, вказавши йому на місце, де це знаходиться в тексті. Тоді я починаю задавати запитання, які стосуються тексту, що знаходиться вище і виявляю абзац, де ще все було зрозуміло, а потім починаю просити учня пояснити значення слова, яке могло бути незрозумілим для нього. Переважно вгадую з першого разу. Інколи виявити незрозуміле слово мені допомагають учні. Я хочу, щоб невдовзі вони самі допомагали таким дітям розбиратися із незрозумілими словами, так як часу на уроці не так багато, а використовувати його слід раціонально та ефективно.

Ну і звісно, після цього учень бере словник, прояснює незрозуміле слово і далі читає текст самостійно для того, щоб  продовжити працювати з усім класом. Звісно, я як вчитель-філолог стараюсь сама у ході читання пояснювати дітям значення слів, які можуть видатися для них незрозумілими, щоб запобігти виникненню пустки.

Бували у моїй практиці випадки, коли учні-відмінники просто перевтілювалися: із дівчаток-душок вони перетворювались у дисциплінопорушників, із хлопчиків-лапочок у маленьких монстрів. Вони звикли завжди бути першими і коли чогось не розуміли на уроці — це було для них поразкою. Тепер я прекрасно розумію, що все це — другий прояв незрозумілого слова. Адже дійсно після моїх докорів, розмов із батьками вони таки здавали контрольну на "відмінно". Але тоді я навіть не здогадувалася, що знань у їхніх головах з цієї теми просто немає. Тепер я знаю, що з такими дітьми слід залишатись на індивідуальні консультації, щоб врешті решт знайти ті незрозумілі слова, які утворюють цілі діри у їхній пам’яті.

Словники — це найважливіші засоби навчання на уроках словесності. Я на уроках п’ятих класів свої уроки будую лише з ними. У ІІ семестрі у нас розпочалася тема "Фонетика". Я дуже рада, що на той час уже пройшла велику частину цього курсу, так як вивчити алфавіт ми почали зі словником. Усі вправи на уроках я будувала на використанні словників: Гра "Хто швидше знайде слово"; виписати слова, які відрізняються одним звуком; слова, у яких є літера "г" та інші. Транскрипція, наголос — усе це ми вивчали разом зі словниками. Учні уже чітко знають, що таке

• тлумачний,
• етимологічний,
• орфографічний
• та орфоепічний словник.

Вони дуже люблять лексикографічну роботу. Далі нас чекає безліч правил орфографії, синоніми, антоніми, омоніми, діалекти, фразеологізми та багато іншого. І на наших уроках нас завжди супроводжуватиме словник.

В процесі навчання на цьому курсі я зрозуміла, що ще одним чудовим методом покращення ефективності навчання є демонстрації. Пластилінові демонстрації я планую використовувати на уроках української літератури. Це стане цікавою формою творчих завдань. Наприклад, зображення певного епізоду твору. Причому, певні групки будуть працювати над різними фрагментами. На мою думку, це запам’ятається набагато більше. На мові краще, гадаю, використовувати демонабори, так як ця чудова наочність не забиратиме багато часу; або замальовки (переважно на дошці).

Метод 9 прояснення слів — просто прекрасний метод, який підходить для індивідуальних занять. Зараз зовнішнє незалежне опитування з української мови обов’язкове, який ВУЗ ви б не вибрали. Тому бажаючих удосконалити свої знання чи відкрити їх заново дуже багато. Я будую свої уроки з української мови виключно на правилах. Якщо дитина не розуміє чи не знає правил, вона ніколи не буде знати української мови, незважаючи навіть на можливу мовну інтуїцію. Але правила містять у собі велику кількість незрозумілих слів-термінів. Тому Метод 9 для мене чудовий засіб (і головне новий!), який буде дієвим при вивченні мого предмета. У мене колись у голові не вкладалось, як можна двох учнів одночасно брати на індивідуальні заняття. Адже Метод 9 можна практикувати так:

• 1) я — прояснювач слів, один з учнів — студент;
• 2) другий учень — прояснювач слів, а інший — студент і навпаки.

Учень матиме змогу подивитися на себе збоку і кілька разів перечитувати те саме правило.

Прояснюючи нові слова, складаючи із ними речення, вони точно пам’ятатимуть і винятки, і сам зміст правил, спробують себе у ролі вчителя, що допоможе їм ще уважніше читати текст, копія якого знаходитиметься у його студента-опонента, що сидить напроти. Учні навчаться самостійно визначати слова, які можуть бути незрозумілими (мова йде також про прояснювач слів). Діти навчаться "читати по реакції" або по так званих перекручених словах. Мені подобається наявність протокола у цьому методі. Це навчить дітей бути організованими, уміти по поличкам розкладати свої думки, відстежувати результати своїх досягнень і час, який вони витратили на все це.

Метод №7 прояснення слів знадобиться мені при роботі з малограмотними дітьми. Хоча я б не сказала, що лише з такими. У мене в класах більше половини російськомовних дітей, тому навіть елементарні українські слова інколи виявляються для них незрозумілими. Цей метод підходить для уроків літератури у молодших та середніх класах. Дітей у нас в школі небагато, тому його можна сміливо вводити в практику. Діти ланцюжком читають текст в голос, при цьому щоразу міняючи міміку обличчя або запинаючись, чи пропускаючи слова, якщо вони їм незрозумілі.  Тому одразу слід звертатися до словника. До цього часу я старалася пояснювати подібні слова сама, а на деякі у мене просто не вистачило часу. Тепер я розумію, що сенсу продовжувати читати далі, не прояснивши слова, просто немає. Для того, щоб зекономити час і максимально прояснити слова цей метод чудово підходить, так як шукати слова у словнику буду я (а це втричі швидше).  На цьому методі можна побудувати гру "Мовознавці", щоб задіяти інших дітей. Я, наприклад, працюю з однією дитиною, а усі спостерігають за його реакцією та поведінкою при читанні, за пропуском слів і записують незрозумілі для цього учня слова. А потім озвучують ці слова та дають їм визначення самостійно чи за допомогою словника, таким чином і їхній лексичний запас буде поповнюватися.

 Тренування та перевірка — це метод, яким користувалися, мабуть, ще наші батьки. Щоправда не у всіх є вірне, істинне уявлення про цей метод. Мені метод тренування імпонує тим, що можна використати його разом із учнем — відмінником, тобто натренувати його (дати дефініції усіх слів, сформулювати мовні правила і продемонструвати це на демонаборі). Спочатку це буде тяжко (знаю з власного досвіду), але коли ця дитина навчиться, — вона стане просто чудовим помічником мені на уроках. Якщо ж мова іде про ідеальні уроки — тобто, коли я з дитиною сам-на-сам, то метод тренування буде дуже суттєвим.

 Стаття "Перевірка" ще раз довела мені, що на уроках української мови чи літератури не слід припускатися помилок учителів-консерваторів. Адже за свій невеликий педагогічний досвід я прекрасно розумію, що немає сенсу давати дітям безглузді запитання на літературі: "А які ще книжки цього автора ви знаєте? А в якому році вони були видані? А де знаходився батько письменника, коли син написав вірш? і т.д." Для мене головне — щоб діти уміли творити, думати, мислити, аналізувати!

Тому, звісно, насамперед дитина повинна вчитись володіти основними базовими принципами того чи іншого періоду літератури, події, які послідовно виникали у той час і, як наслідок, причинами появи того чи іншого явища у літературі. Списати правило чи заповнити хронологічну таблицю — це найбезглуздіше завдання для роботів. Учень повинен пропускати матеріал крізь себе, запитуючи себе: для чого? чому? так сталося. Тільки така перевірка буде ефективною.

Розвиток уваги у дітей — це одна з найважливіших складових наших уроків.  Адже розсіяна увага, за звичай, заважає сприйняти матеріал цілісно і обдумано. У розділі "Як чому-небудь навчитися" йшлося не лише про увагу, але й про два кроки, що допоможуть учневі висловлювати свої міркування, — відтворення (фрази чи речення) та усвідомлення. На уроках словесності це дуже потрібно. По-перше, діти вимальовуватимуть у своїй уяві ті чи інші фрази, ситуації, вони зможуть описати, як це відбувається чи, як це не відбувається. Це сприятиме розвиткові мовлення та мислення. По-друге, діти з часом на моїх уроках зможуть краще аналізувати твори, адже ці вправи натренують їхню увагу, у них перед очима з"являтиметься той чи інший герой казки, казковий предмет та ін. І ЕВРИКА! Я досягну того, чого так сильно прагну — взаємотворчих уроків; діти почнуть мислити не примітивно. Принаймні я на це дуже сподіваюся…

 Щодо здатності вибору інформації, то це теж чудовий метод для розвитку уваги і мислення, висловлювання власної думки. У мене в класі є хлопчик Денис. Його дуже важко зібрати на уроці, так як у дитини постійні нервові тики, саме тому він навчається у школі, де дуже мало дітей. Мама Дениса неодноразово зверталася до мене, щоб я попрацювала з ним, дібравши різні вправи для уваги та уважності.  Я пробувала, але вони не принесли великих результатів. Ця вправа — ключ до моєї роботи з Денисом, адже він не лише буде уважно слухати мене, щоб повторити почуте, але й буде аналізувати те, про що я говорю, щоб потім висловлювати на все це свою точку зору. Це дивовижним способом розвиватиме в учнів критичне мислення. Ці вправи можна проробляти з цілим класом, навіть вивчаючи якусь тему, навмисне ставити учням провокативні запитання, щоб вони думали про те, що говорять.

Свої уроки літератури можна по-цікавому будувати на так званих "вправах брехні". Учні готують повідомлення про письменника, використовуючи різні ресурси інтернету (тобто достовірну інформацію "розмішують" обманливою, недостовірною, "жовтими фактами" з особистого життя). А інші учні контролюють, де були брехливі факти, на які не можна спиратися при вивченні біографії чи творчості письменника.  Таким чином, діти самі вчитимуться відділяти брехливу інформацію від достовірної, при цьому, вони будуть уважними слухачами, бо як же інакше вони почують достовірну інформацію? Плюс учні розумітимуть, що першоджерело — це найповніший і найточніший носій інформації. Інколи факти діти зможуть доповнювати власними вигадками, а інші будуть відповідати на питання по біографії таким чином: "Чи був у Т. Шевченка брат Гнат?" — так або ні.

Словом, усе над чим я працювала впродовж двох місяців, стало просто новим етапом у моєму житті, своєрідною "манною небесною", бо я, як молодий педагог, ще й досі перебуваю у пошуках педагогічного стилю свого, власного, дієвого, унікального, щоб після мого уроку діти виходили у захваті, з глибокими знаннями.  Цей курс дав мені змогу побачити і спробувати нові варіанти роботи і відчути насолоду від того, що я роблю.

Таким образом, курс "Основы обучения" — это хороший курс, который может помочь и учителям, и детям — не только заучивать нудные данные, но и находить применимые в жизни моменты и учиться их применять на практике. Что и требуется от школы

Курс "Основы обучения" для учителей и учеников — это хорошая помощь в практике усвоения знаний.  

Саентология — Это Весело!! 

К 8 марта мы решили сделать подарок нашим дорогим  женщинам.

Собраться вместе, порукоделить сделать украшение для дома и приятно пообщаться — вот чем мы решили заняться девятого марта))

Под чутким Ксюшиным руководством мы делали чудесных ярких кукол для дома и просто для души.

Очень притягательна обереговая кукла  для взрослых. В основном тем, что её можно использовать как подарок (такой подарок доставит большую радость близким), а так же для украшения дома.

Так, подаренная кукла может висеть под люстрой , сидеть на полке. Может украшать эстетичный уголок в доме. Или праздничный стол. В общем, применений у обережной куклы множество.

Вот некоторые красотки которые у нас вышли)))

И напоследок групповое фото участников мастер-класса .

16 марта  пятница                

    Лекция "Вдохновение. Искусство. Творчество"

"Вдохновение — это умение приводить
себя в рабочее состояние".
(А.С. Пушкин)

Что такое творчество? Откуда взять вдохновение?

Читает Оксана Шапкарина,
начало в 19:00, вход свободный

23 марта   пятница

Лекция " Как жить с Детьми"

"…Как, не прерывая увлеченности ребенка, «переключить» его внимание на нужное, на мой взгляд, дело? Все же, есть распорядок дня — кушать, гулять… И как переключить ребенка с «опасного» занятия, какими словами? Хитростями, пряниками, кнутами?…"

Управление Хорошее и Плохое.

Как управлять детьми?

Нужно ли управлять детьми?

Читает Ирина Винокурова
начало в 19:00, вход свободный

31  марта   пятница             

   Лекция " Введение в Дианетику" 

В Дианетике был открыт единственный источник неврозов, неуверенности в себе, "беспричинных" страхов, депрессий, беспокойств, приступов гнева и всех прочих нерациональных эмоциональных проявлений, а также психоматических заболеваний. Этот источник в человеке назван — реактивный ум.

Читает Надя Бахуринская

начало в 19:00, вход свободный

 Мастер-класс  "Обереговая кукла!"

Будем делать куклу Филлиповку!

Кукла Филипповка – шестирукий оберег, кукла рукодельниц. Считалось, что он оберегает женские руки от усталости, травм. а также облегчает и скрашивает женский труд и превращает его в удовольствие.

Её дарили хозяйке для помощи во всех делах.

Для куклы нам потребуется яркая ткань (не трикотаж!) — если вы возьмете с собой свою старую, но приятную глазу по цвету и фактуре одежку, которую не жалко использовать на куклу мотанку, то кукла выйдет особо волшебной — ведь по народным поверьям  - очень хорошо создавать куклу из кусочков старой одежды, которая принадлежит родным любимым людям, например, бабушкам и дедушкам, папам и мамам…

Проводит  Оксана Шапкарина 

начало в 19:00,  стоимость 20грн

Филипповка – это не просто спорая помощница, это хозяйка управительница, мастерица. Она присматривает, чтобы в доме были чистота и порядок, уют и лад, а также бережёт от усталости хозяйку, помогая ей справляться со множеством дел. А чтобы мастерство её было прибыльным, на пояс ей вешают мешочек, в который кладут зерно, семечку и монетку.

Некоторые делают Филипповку помощницей в женском бизнесе